12.06.2014

17 червня - Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою

Посуха означає природне явище, що виникає, коли кількість опадів є значно нижчою звичайних зафіксованих рівнів, що викликає серйозне порушення гідрологічної рівноваги, що несприятливо відбивається на продуктивності земельних ресурсів.

17 червня 1995 року Генеральна Асамблея проголосила «Всесвітнім днем боротьби з опустелюванням і посухою» у зв'язку з річницею з дня прийняття Конвенції Організації Об'єднаних Націй по боротьбі з опустелюванням 17 червня 1994 року. Державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі з опустелюванням і наслідками посухи та про хід здійснення Конвенції по боротьбі з опустелюванням.

4 липня 2002 року Верховна Рада  України прийняла Закон України №61-IV про приєднання до Конвенції.

В рамках Конвенції, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників. Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу.

Відтоді щорічно 17 червня в світі відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою. Для України ця проблема є дуже актуальною і проявляється переважно у областях степової зони. Причинами опустелювання «по-українськи» є надзвичайно високий рівень розораності і деградація полезахисних лісосмуг.

Землі країни зазнають суттєвого впливу деградаційних процесів, серед яких найбільш масштабними є ерозія (близько 57,5% земель країни), забруднення (близько 20% земель країни), підтоплення територій (близько 12% земель країни). Винос поживних речовин з ґрунтів в землеробстві постійно перевищує їх надходження, а щорічні втрати гумусу становлять 0,65 тон на гектар.

Високий рівень розорюваності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку  ґрунту  приводить до  погіршення стану земель.

В результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року - в - рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації.

Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів.

Боротьба з опустелюванням включає в себе діяльність, яка є частиною комплексного розвитку земельних ресурсів у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районах в інтересах стійкого розвитку і яка спрямована на:

-побігання і/чи скорочення масштабів деградації земель;

- відновлення частково деградованих земель;

- відновлення потерпілих від опустелювання земель;

Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі ґрунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження   ґрунтозахисно-меліоративної та агроландшафтної організації  території.